Про перший тиждень дистанційного навчання і мої враження від нього

Ось і пройшов напрочуд заповнений роботою тиждень. При чому він у мене розпочався з минулої суботи, плавно перетік у неділю. Треба було налагодити роботу. А це дуже, просто дуже багато часу займає. Я пропустив гру у Манчкін з друзями, готуючи свій блог, який за вихідні було наповнено на 2/3.


Передусім, з чим стикнувся. Відсутність нормальних освітніх платформ з онлайн уроками. Тут поясню, я намагаюсь надавати теми якомога ширше, з урахуванням того, що діти прочитають і доповнять свої знання за підручниками (чого за звичай вони не роблять, тому на це розрахований конспект). Конспекти уроків стислі, але структуровані. Якщо це причина, то причини, якщо результат, то результат і т.д. І все, що надається в інеті мене не влаштовує. Просто рве з середини. Тому на допомогу приходить YouTube. І то, треба передивитись відео. Далі, добра платформа - Нова Школа, сайт якої просто ліг і я до вівторка зайти на нього не міг. Не витримав лихої долі. Prometheus - гарна платформа, але для самоосвіти. Для шкільної історії, там занадто широкі курси в невеликій кількості, які більше підходять для студентів історичних факультетів.


Щоб робити свої відеоуроки, то у мене поки не вистачає можливостей, хоча, дуже ймовірно, вони з'являться невдовзі. Бо треба і є бажання. Монтувати трохи вмію).

Шукаєш можливості усюди. Google в допомогу! Facebook в допомогу! Instagram в допомогу! Viber в допомогу! Тупо усе, що можна використовувати, іде у допомогу!
Єдине час, часу для підготовки треба більше, ніж вимагає ситуація. А ситуація критична, бо система освіти не готова до таких викликів і якщо сам систему не створиш, не допоможеш своєму навчальному закладу, собі, дітям та батькам, то існуючас система тебе з'їсть! Реально з'їсть.
Що бачу реально, так неготовність ЗВО, в більшості випадків видно саботаж, відсутність гнучкості. ЗЗСО виявились більш мобільними, бо вимоги до нас, вчителів, ширші, хоча є також і саботаж, і небажання, і звидси усі похідні. Тут випливає інша проблема - питання переходу, спадкоємності, кругообігу знань, підготовки учнів, студентів, спеціалістів й цими ж спеціалістами учнів. Ну і в більшості випадків, питання контролю усіма учасниками освітнього процесу.
На мене, в даному випадку може вилитись купа бруду, але я так бачу серед свого оточення. Тому це суто мої, емпіричні, спостереження.
З того, що є і є результативним. Мені сподобалось! Дітям, думаю, дистанційні завдання у Google формах також сподобалось. Вбачаючи те, що я витратив десь 5 днів на створення, наповнення та адміністрування усіх своїх заосбів із включенням до роботи уже готових матеріалів, паралельно із проведенням контролю за допомогою платформ (в тому числі), які Google поступово закриває з минулого року, то можу сказати, що все можливо, було б бажання) І це ще не кінець, а тільки початок, головне правильно розподілити свій час!

Коментарі