Настав той час, коли о 7-й ранку дивлюсь на крісло та комп'ютер та говорю: "Все, пішов я на роботу".
І так, з 6-ти тижнів карантину 5 я починав з 6.30 записом-нагадуванням в Instagram та Facebook про роботу певного класу, 4 тижні поспіль вже о 7-й ранку перевіряв роботи дітей, 2 тижні працював у повній запарі, при чому перший карантинний тиждень тривав десь 10 днів, з яких 5 днів були суто організаційними та формувальними. Лише цей тиждень був 50 / 50. Єдине, що об'єднує їх - тривалість робочого дня. Приблизно з 7 до 19. Може до 18, рідше до 17. І, не зважаючи на дані обставини, цього не помічаєш. Просто день пролітає за секунди і це мені подобається. Навіть тоді, коли на клавіатурі не пробиває нормально букву "Б", або "А" стає настільки протяжною, що очі того не бачать:)
За цей час усі мої соціальні мережі перетворились на дошку оголошень, деякі мої знайомі почали писати, щоб я припинив мучити дітей. Створив канал на YouTube, на який у мене сьогодні не вистачає сил, тому відео залите буде завтра. В планах провести прямий ефір, можливо замість відео, які повинен був зилити сьогодні. Бо на відео потрібна купа часу, хочаб додаткових 5 годин;) Мій Google-диск заповнений на 65%, а блог не витримує навантажень вставок, тому замінюю усе прямими посиланнями.
Допрацювався до того, що забув про час самостійної роботи. Дякую дітям, спрацювали, вирулили, зробили. Буває і таке.
Взагалі, виходячи зі своїх умов щось запроваджую поступово, але все-таки запроваджую, тому що воно дає щось нове. І я точно зроблю так, щоб усе працювало вже та далі, і в новому навчальному році стало моєю перевагою як вчителя. А для цього треба ще щось вигадати, поступово втілити його в життя (все одразу дуже дорого), запустити у роботу і система працює.
І так, з 6-ти тижнів карантину 5 я починав з 6.30 записом-нагадуванням в Instagram та Facebook про роботу певного класу, 4 тижні поспіль вже о 7-й ранку перевіряв роботи дітей, 2 тижні працював у повній запарі, при чому перший карантинний тиждень тривав десь 10 днів, з яких 5 днів були суто організаційними та формувальними. Лише цей тиждень був 50 / 50. Єдине, що об'єднує їх - тривалість робочого дня. Приблизно з 7 до 19. Може до 18, рідше до 17. І, не зважаючи на дані обставини, цього не помічаєш. Просто день пролітає за секунди і це мені подобається. Навіть тоді, коли на клавіатурі не пробиває нормально букву "Б", або "А" стає настільки протяжною, що очі того не бачать:)
За цей час усі мої соціальні мережі перетворились на дошку оголошень, деякі мої знайомі почали писати, щоб я припинив мучити дітей. Створив канал на YouTube, на який у мене сьогодні не вистачає сил, тому відео залите буде завтра. В планах провести прямий ефір, можливо замість відео, які повинен був зилити сьогодні. Бо на відео потрібна купа часу, хочаб додаткових 5 годин;) Мій Google-диск заповнений на 65%, а блог не витримує навантажень вставок, тому замінюю усе прямими посиланнями.
Допрацювався до того, що забув про час самостійної роботи. Дякую дітям, спрацювали, вирулили, зробили. Буває і таке.
Взагалі, виходячи зі своїх умов щось запроваджую поступово, але все-таки запроваджую, тому що воно дає щось нове. І я точно зроблю так, щоб усе працювало вже та далі, і в новому навчальному році стало моєю перевагою як вчителя. А для цього треба ще щось вигадати, поступово втілити його в життя (все одразу дуже дорого), запустити у роботу і система працює.
P.S. Якщо працювати з Google, то використовувати всі наявні його засоби, а для цього краще мати величезну купу матеріалу, більше тієї купи, що і так існує.
P.P.S. Треба вивчити усі можливості Google-форм.
P.P.P.S. Чим менший час виконання завдання, тим реальніший результат.
Done
The End
Hello Weekend
The End
Hello Weekend
Коментарі
Дописати коментар
Залишете, будь-ласка, свій коментар!